Згідно плану відділу освіти на базі ДНЗ № 17 "Казка" 12.02.2014 року проведено семінар-практикум завідувачів та вихователів методистів ДНЗ за темою "Управління процесом підвищення професійної майстерності педагогів на підставі інноваційних технологій в умовах упровадження нової редакції Базового компоненту та програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина»".

Присутні ознайомились з досвідом роботи педагогічного колективу ДНЗ з використання інноваційних технологій на музичних та фізкультурних заняттях. Вихователь-методист закладу провела тренінг на тему "Феномен професіного вигорання:причини винікнення та шлях подолання". Завідувачі та вихователі - методисти поділились досвідом роботи з організації роботи з педагогами по впровадженню нової програми "Дитина".

Тренінг

 на семінар-практикум

для завідувачів і вихователів-методистів ДНЗ

на тему:

«Феномен професійного вигорання: причини виникнення та шляхи подолання»

                                                                                    Підготувала:

                                                               вихователь-методист

                                                   Канаєва Л.Ф.

Мета тренінгу: підвищення рівня компетентності педагогів по профілактиці професійного вигоряння.

Задачі:

1. Сприяти розумінню педагогами свого емоційного стану, його впливу на якість освіти.
2. Сприяти засвоєнню засобів саморегуляції.
3. Отримати досвід практичних способів боротьби з синдромом професійного вигоряння.
4. Вправляти в розвитку комунікативних здібностей, дружелюбності, емпатії.
5. Створити в групі атмосферу емоційної свободи та відкритості, довіри один до одного.

Методи:

1. Аутотренінг.
2. Медитаційні та релаксаційні техніки.
3. Творча діяльність.

1. Професійне вигорання — це специфічний вид професійної де­формації, притаманної здебільшого працівникам, робота яких без­посередньо пов’язана зі спілкуванням з людьми. Зокрема, профе­сійному вигоранню найбільше піддаються люди таких професій, як медичні працівники, педагоги, юристи, психологи, продавці тощо. Звісно, не обов'язково кожен, хто працює в цих галузях, схильний до «стресу спілкування» (ще одна назва феномену професійного ви­горання).

Найтиповішими проявами синдрому професійного вигорання є:

• наростання емоційного виснаження;
• збайдужіння до виконання своїх професійних обов’язків;
• дегуманізація у формі негативізму щодо самого себе та своїх колег;
• відчуття власної професійної непридатності;
• незадоволеність роботою, внаслідок чого можливі особистісні зміни у комунікативній сфері аж до розвитку значних когнітивних порушень.

Професійне вигорання — складний психофізичний феномен, який включає емоційне, розумове й фізичне виснаження внаслідок тривалого емоційного напруження у зв'язку з професійною діяльністю у сфері «людина — людина».

Анкета на виявлення емоційного виснаження педагога

Інструкція. Дайте відповідь «Так» чи «Ні» на такі запитання:

1.Чи часто після завершення запланованої роботи думки про неї не залишають вас?

2.Чи часто ви незадоволені собою?___________________________

3.Чи виникає у вас відчуття підвищеної відповідальності?_________

4.Чи відчуваєте постійну тривожність?________________________

5.Чи відчуваєте прискорене серцебиття?_______________________

6.Чи скаржитеся на поганий сон?_____________________________

7.Чи відчуваєте брак часу?__________________________________

8.Чи відчуваєте дефіцит сили та енергії?_______________________

9.Чи маєте відчуття «загнаності в клітку»?_____________________

10.Чи виникає у вас думка про власну неспроможність?__________

Інтерпретація результатів

Якщо позитивних відповідей менше 5 — низький рівень емоційного виснаження; більше 5 — середній рівень; більше 7-8 — високий рівень емоційного виснаження.

Чинники розвитку професійного вигорання

Серед чинників, що сприяють появі синдрому професійного вигорання, — такі:

• особистісні;
• організаційні;
• рольові.

Особистісні чинники

Насамперед до групи ризику людей, які піддаються профе­сійному вигоранню, належать ті, хто за своїм темпераментом не схильні до активного спілкування та соціальних контактів. Осо­бливо швидко «вигорають» сором’язливі, сконцентровані на своєму внутрішньому світові інтроверти. Такі люди здебільшого замкнуті в собі та не­багатослівні. І якщо спілкування з коле­гами певним чином можна уникнути, то з клієнтами це неможливо. Від надлиш­ку зовнішнього впливу в інтровертів накопичується внутрішня втома, а від неможливості позбутися її — злість та роздратування.

Появі проявів у людини синдро­му професійного вигорання сприяє та­кож її схильність до перфекціонізму. «Комплекс відмінника» ставить пра­цівника в залежність від думки авто­ритетних колег, керівництва тощо. Прагнення «відповідати високим стан­дартам» заважає йому зрозуміти свої емоції та переживання у про­фесійній діяльності. Це здебільшого призводить до підвищення емоційної чутливості. А надмірна емоційність перешкоджає вибу­довувати адекватні стосунки людини з оточенням, знижує рівень довіри та поваги до неї.

Організаційні чинники

Прискорення процесу професійного вигорання зумовлюють також організаційні чинники. Це можуть бути:

• незручне робоче місце;
• відсутність умов для ефективної роботи та відпочинку;
• авторитарний стиль керівництва;
• відсутність можливості проявляти ініціативу.

Низький соціальний статус професії, ненормований робочий день також впливають на цей процес.

Рольові чинники

Відсутність чіткості в посадових обов’язках створює невизначе­ність у своїй ролі в колективі. У педагогічному колективі це може бути додаткове навантаження, яке за «неписаними правилами» до­ручене певним педагогам. Рівень роздратування працівника, що сут­тєво знижує ступінь його задоволеності роботою, виникає тоді, коли він не має змоги відмовитися від таких доручень або, навпаки, коло його обов’язків надміру звужують.

До групи рольових чинників також належать міжособистісні конфлікти та психологічна несумісність з окремими колегами. Якщо колектив не має можливості працювати як згуртована команда, з’являється відчуття розгубленості, відмежованості. Зникає, або ж не формується взагалі, бажання надавати підтримку будь-кому. Вини­кає страх звернутися по допомогу.

Рольовим чинником є також переживання внутрішнього про­тиріччя між бажанням бути хорошим сім'янином та успішним фахівцем («або сім'я, або робота»). Найбільш гостро це питання по­стає серед жінок.

Вправа «Розташуй по значущості»

Ціль: донести до учасників тренінгу важливість вміння переключення соціальних ролей для збереження психічного здоров’я та творчої активності.

• діти
• робота
• чоловік (дружина)
• Я
• друзі, родичі

Варіант оптимального розташування перечня:

* Я

* чоловік (дружина)

* діти

* робота

* друзі, родичі

Потім учасникам пропонується поміркувати над отриманими результатами.

Вправа «Волоський горіх»

Мета: налаштувати учасників на тональність тренінгу, створити атмосферу ціннісного відношення до даної теми, розкрити особливості особистості і індивідуальності кожного учасника.

Для проведення цієї вправи потрібен мішечок з волоськими горіхами (за кількістю учасників). Ведучий висипає горіхи в центр кола і просить кожного взяти собі один. Деякий час учасники уважно розглядають свій горішок, вивчають його структуру, особливості будови, намагаються запам'ятати всі його індивідуальні риси. Потім горіхи складаються назад у мішечок, перемішуються і знову висипаються в центр кола. Завдання кожного учасника - знайти свій горіх.
Як правило, “свій” горішок пізнається з першого погляду. Після того, як усі горіхи знайшли своїх власників, педагог приступає до обговорення. Цікаво дізнатися, хто як свій горіх запам'ятовував, якою стратегією користувався, щоб потім його знайти (запам'ятовував його особливості, або просто чекав, поки всі розберуть свої горіхи, а в кінці залишиться потрібний). На перший погляд здається, що всі горіхи дуже схожі, але якщо згаяти час, щоб придивитися уважніше, то можна помітити, що вони дуже різні і майже неможливо переплутати свій горіх з іншими. Так і люди: всі дуже різні, у кожного свої індивідуальні риси, “нерівності”, своя краса і привабливість. Треба її тільки відчути і зрозуміти.
 

Притча

Зустрілися двоє подорожніх і посперечалися між собою. Один з них каже: “Жоден мудрець не зможе відгадати мою загадку” і показує кулак, в якому знаходиться метелик. Давай перевіримо, каже другий. Вони вирушили до мудреця і запитали в нього: “О, великий мудрець, у мене в кулаці метелик. Скажи живий він чи мертвий”. Мудрець подумав і відповів: “Усе в твоїх руках”.

Ведучий: Давайте обговоримо, що хотів сказати мудрець, цими словами “Все в твоїх руках”? Що ви взяли для себе з цієї притчі? (учасники висловлюються по колу). Дійсно все в наших руках. Пропоную поділитися на 2 команди і поділитися один з одним своїми способами боротьби з синдромом вигоряння (ведучий доповнює пропозиції команд).

Способи боротьби з синдромом професійного вигорання:

1. Спокійна музика.
2. Ванна з піною.
3. Масаж, який роблять близькі.
4. Палаюча свічка.
5. Тарілка з фруктами.
6. Фіточай.
7. Хоббі.
8. Басейн.
9. Прогулянки на природі.
10.Чарівні слова.
11.Контрастний душ.

Аутотренінг - один з ефективних методів саморегуляції, заснований на оволодінні навичками розслаблення м'язів, управління диханням, щоб через підсвідомість впливати на роботу внутрішніх органів і мозку.
Аутотренінгом можна займатися як в групі під керівництвом психолога, так і індивідуально, у вільний час, на природі, перед сном. Частота занять залежить від ступеня втоми, напруги і коливається від 1-2 разів на день до 1-2 разів в тиждень. Важливою умовою є спокійна обстановка, що виключає яскраве світло, шум, дефіцит часу. Можна використовувати приємну, м'яку музику.
 

Вправа «Приємний сон»
Мета: зняття психом ҆ язової напруги, відпочинок, відновлення сил, мобілізація.
Тривалість: 10 хвилин
Ведучий: Прийміть зручну позу, закрийте очі, заспокойтеся. Повільно подумки вимовте словесні формули:
1. Я спокійна. Мої м'язи розслаблені... Я відпочиваю...
2. Дихаю спокійно. Моє серце заспокоюється... Воно б'ється легко і рівно... Я абсолютно спокійна.
3. Моя права рука розслаблена... Моя ліва рука розслаблена... Руки розслаблені... Плечі розслаблені й опущені...
4. Моя права рука тепла... Моя ліва рука тепла... Відчуваю приємне тепло в руках...
5. Моя права рука важка... Моя ліва рука важка... Відчуваю тяжкість рук...
6. Розслаблені м'язи правої ноги... Розслаблені м'язи лівої ноги... Мої ноги розслаблені...
7. Мої ноги теплі... відчуваю Приємне тепло в ногах... Я відпочиваю...
8. Моє тіло розслаблене... Розслаблені м'язи спини... Розслаблені м'язи живота... Відчуваю приємне тепло у всьому тілі... Мені легко і приємно... Я відпочиваю...
9. Повіки опущені... Розслаблені м'язи рота. Мій лоб прохолодний...Я відпочиваю... Я спокійний...
10. Відчуваю себе відпочившим... Дихаю глибоко... Потягувати... Відкриваю очі. Відчуваю бадьорість і прилив сил... Я бадьора і свіжа...
 

Медитація - є найбільш ефективним методом у ситуації, що вимагає зняття психічного напруги, і заснована на досягненні спокою, звільнення від гнітючої і непотрібної інформації, що автоматично веде до розслаблення, «очищення розуму» і накопичення енергії.
Техніка може застосовуватися як в груповій роботі, так і індивідуально моменти нетривалого відпочинку (наприклад, на перервах, у транспорті тощо). Музичний супровід посилює ефект впливу.

«Розмова незнайомою мовою» (голосова техніка)
Мета: очищення свідомості, зняття напруги з артикуляційного апарату.
Необхідний час: 3-5хвилин.
Ведучий: Кажіть, не замислюючись, будь-які, що прийшли в голову безглузді звукосполучення, які імітують розмовну мову.
Під час вправи «виговорюється» багато турбуючого, прихованого в підсвідомості.

«Гудіння» (голосова техніка)
Мета: звільнення свідомості, вихід негативних накопичень.
Необхідний час: 3-5 хвилин.
Ведучий: Сидячи, розслабившись, закривши очі, закривши рот, видавайте мукаючий звук.

Релаксаційні техніки дозволяють досягти розслаблення і відпочинку за короткий проміжок часу, що не вимагають технічного оснащення, тривалого навчання, успішно використовуються індивідуально.

«Гора з плечей»
Мета: скидання психом’язової напруги в області плечового пояса і спини. Важливо контролювати поставу і почуття впевненості в собі.
Необхідний час: 3 сек.
Ведучий: Вправа виконується стоячи, можна на ходу. Максимально різко підняти плечі, широко розвести їх назад і опустити. Такою повинна бути постійно ваша постава.
 

«Виготовлення талісманів»
Мета: виявити увагу до емоційного стану колеги, надати йому підтримку.
Ведучий: Подумайте, з якими словами Ви передасте своє творіння колезі.
 

Поради щодо самостійного подолання професійного вигорання

• Навчіться розуміти свої почуття. Усвідомлення того, що відбувається з вами в цей момент, вже є «рятівною паличкою» в ситуації стресу, навіть якщо у вас немає можливості поділитися з кимось своїми проблемами.
• Привчіть себе починати розмову про особисті невдачі та проблеми описом своїх до­сягнень та успіхів. Це принесе вам внутрішню гармонію та врівноваженість.
• Навчіться просити про допомогу. Можливо, спочатку це буде непросто. Може з’явитися страх, що колеги подумають, наче ви не здатні впоратися з тим чи тим поставле­ним завданням. Однак, правильно розподіливши обов’язки, ви зможете ефективніше про­являти свої професійні навички та якості.
• Не відмовляйтеся від допомоги. Прийнявши її, ви водночас робите щасливим і того, хто запропонував цю допомогу, і себе.
• Займіть активну позицію — це один із найдієвіших способів. Не очікуйте, що нелег­кі переживання, властиві для професійного вигорання, минуть самі собою.
• Пропишіть у своєму розпорядку дня час для сну та відпочинку. Виділіть стільки часу, скільки зможете, і визначте максимальний проміжок можливого скорочення. Наприклад, за­плановано дві години. Можливість скорочення — не більше 15 хвилин. Спочатку усвідомлено дотримуйтеся запланованого розкладу, доки це не стане звичкою. Зберіть «банк ідей» для проведення дозвілля. Коли виникатиме відчуття розгубленості — «А що ж робити?» — за­глядайте в складений заздалегідь список.
• Сприймайте процес подолання професійного вигорання як своєрідний життєвий виклик, що здатний зміцнити вас і як особистість, і як професіонала. Внутрішні ресурси є в кожного. Тільки глибина залягання цього скарбу може відрізнятися. Тому уникайте по­рівняння своїх шляхів та швидкості виходу з кризи з результатами інших людей.

Таблиця «Допоможи собі сам»

Неправильно розподілена енергія і невміння вчасно виходити з ролей, стримування негативних емоцій призводить до психосоматичних проявів.
Учасникам пропонується таблиця психосоматичних проявів і спосіб самодопомоги - афірмації (позитивні твердження):

«Выбери цвет»

Цель: Определение своего эмоционального состояния.

Красный – активные, энергичные, деятельные, оптимистичные. Символизирует возбуждение, агрессию, активность, энергию и силу.
Оранжевый – активность, свобода, оптимизм, открытость, общительность. Активизирует замкнутых и недоверчивых людей.
Желтый – мечтательные, полные надежд, не готовые активно действовать, занявшие выжидательную позицию. Символизирует организованность, гармоничность, умственные способности, концентрацию внимания, самоконтроль. Активизирует общение, повышает самооценку. Может означать склонность к критике и нетерпимость к чужому мнению.
Зеленый – изменение и обновление, равновесие и гармония. Рассеивает отрицательные эмоции, способствует стабилизации сердечно-сосудистой и нервной систем, нормализует давление, головные боли, зрение.
Голубой – Символизирует интуицию, эмоциональность, духовность, гармонию. Пассивного человека приводит к печали и унынию.
Синий – чувствительные, впечатлительные, но спокойные и уравновешенные. Символизирует покой, вдохновение, творчество, самоанализ, разум.
Фиолетовый – (соединяет в себе синий и красный). Впечатлительные, деятельные. Символизирует творчество, интуицию, интеллект, духовный рост. Злоупотребление может вызвать тоску и депрессию.
Розовый – (соединяет в себе красный и белый). Романтичность, эмоциональность, нежность, примирение, чувствительность, изменение точки зрения. Избыток – потребность в защите, уход в мир грез. 
Коричневый –консервативные, сдержанные или тревожные. Символизирует надежность, защиту, прочность. 
Негативные чувства разочарование, недовольство, депрессия. 
Белый – (соединяет все цвета). Открытые к общению. Символизирует очищение, божественность, удачу, готовность освободиться от стереотипов, повышает самооценку.  Может создать состояние превосходства над другими.
Черный – неприятие, конфронтация, депрессия. Символизирует таинственное, неизведанное, задерживает движение вперед, ориентирован на бессознательное. 
Серый – (соединяет белый и черный). Безразличные, инертные, равнодушные или здравомыслящие. Символизирует покой, гармонию, равновесие. 
Негативные чувства печаль, депрессия, болезнь, усталость, склонность к критике.
Серебряный – женственные, спокойные. Развивает воображение, фантазию, терпимость к мнению окружающих. Помогает увидеть собственные ошибки, устранить споры.
Золотой – целеустремленные, активные, энергичные. Символизирует власть, чистоту, славу, любовь, мудрость. Для безвольных не подходит, могут не справиться с энергией.  Негативные чувства: боязнь успеха, страх перед поражением, нежелание в чем-то участвовать.