ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС

Поради педагогам та батькам, які опікуються підготовкою до школи майбут­ніх першокласників

• Обов'язково запитуйте у дитини при опрацюванні нової теми, що, на її дум­ку, в запропонованому завданні най­складніше, що можна було б зрозуміти неправильно.

• Уникайте запитання: «Все зрозумів?».

Відповісти на таке запитання дошкіль­ник, найімовірніше, поки що не змо­же, а точніше, відповість ствердно. Тому запитання має звучати макси­мально конкретно: «Ти зрозумів, як ді­знатися, яке число більше, а яке мен­ше? Ні? Давай подумаємо, що саме тут незрозуміло і як про це запитати?».

• Давайте майбутнім першокласни­кам час від часу завдання, свідомо пропустивши якусь важливу деталь. За допомогою навідних питань дай­те дитині зрозуміти, що вона знає не все необхідне для його розв'язання: «Як тобі здається, ти можеш розв'я­зати цю задачу? Ти ні про що не хо­чеш запитати? Може, тобі потрібно щось уточнити?» тощо. Якщо дитина стверджує, що запитань немає, дай­те їй змогу спробувати розв'язати завдання, а потім, аналізуючи резуль­тати, допоможіть дитині зрозуміти, за потреби покажіть, де саме слід було поставити запитання, щоб уникнути помилок.

• Розіграйте проблемні ситуації, органі­зовуючи сюжетно-рольову гру «Шко­ла», які допоможуть майбутньому учню не розгубитися у класі й поста­вити необхідні запитання вчителю. Такі ситуації можна розіграти вдо­ма за допомогою ляльок або м'яких іграшок.

• Створіть ситуації, які дадуть дитині змогу побути у грі в різних ролях, зо­крема:

• у ролі успішного учня, який чітко та по суті формулює свої запи­тання;
• у ролі учня-недотепи, який не вміє поставити правильне запитання і вислухати відповідь;
• у ролі «всезнайки», який викри­кує відповідь, навіть не дослухав­ши запитання вчителя.

З'ясуйте разом із дитиною, яка мо­дель поведінки вдала, а яка ні.

Управляйте дітей у активному вико­ристанні таких мовних формул:

• Я не цілком зрозумів ...
• Я хотів би уточнити ...
• Чи можу я запитати ...
• У мене виникло запитання ...
• Чи правильно я розумію ...
• Порадьте мені, будь ласка, ...

Дорослим не слід забувати, що вміння ста­вити правильні запитання убезпечить майбут­нього школяра від багатьох труднощів і нега­раздів шкільного життя і сприятиме успішному навчанню.

Готуючи старших дошкільників до навчання у школі, дуже важливо навчити їх стави­ти запитання по суті. Для цього потрібно насамперед освоїти кілька нехитрих, але вкрай важливих правил.

• Запасіться часом. Спілкуючись із дитиною, бажано нікуди не поспішати або хоча б мати «про запас» зайві п'ятнадцять — двадцять хвилин.
• Вислуховуйте дитину до кінця. Навіть якщо вам здається, що ви з перших слів зрозуміли, що саме хоче запитати дитина, обов'язково дослухайте її до кінця. По-перше, може виявитися, що вона має на увазі не зовсім те, що вам здалося спочатку, а по-друге, так ви засвідчите значущість дитячого запитання.
• З'ясовуйте, про що йдеться. Якщо вам не цілком зрозуміла суть запитання, не відмахуйтеся від нього одразу як від недоречного, а уточніть, що саме цікавить малюка.
• Конкретизуйте запитання дітей. Діти дошкільного віку далеко не завжди здатні чітко сформулювати те, що вони мають на увазі. Тож уточніть формулювання, запропонуйте дитині варіант точнішого і конкретнішого запитання, скажімо: «Ти хочеш знати, навіщо в підручнику використовують літери різної величи­ни?», «Ти не зрозумів, як відрізнити круги від овалів? » тощо.
• Не бійтеся повторюватися. Навіть якщо дошкільник уп'яте ставить одне й те саме запитання, постарайтеся не дратуватися. У п'яти — шестирічних дітей пам'ять ще дуже короткотривала, тому не все у поясненнях дорослого діти здатні запам'ятати з першого разу, особливо коли пояснення стосуються зовсім нових, незвичних для дошкільників сфер діяльності: читання, розв'язання задач тощо. Тож у кожному конкретному випадку за допомогою навідних запитань з'ясовуйте, що саме дитина не розуміє у ваших поясненнях, і знаходьте інший, доступніший для неї варіант відповіді на її запитання.
• Не соромтеся не знати. Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, не соромтесь у цьому зізнатися. Запропонуйте дитині разом пошукати відповідь у підручнику, енциклопедії чи інтернеті.
• Правильно ставте запитання самі. Розмовляючи з дитиною, чітко формулюйте власні запитання, використовуйте прийняті в таких випадках мовні формули:

• Я хочу тебе запитати...;
• Скажи, будь ласка,...;
• Мені цікаво...;
• Як ти вважаєш...

• Вислуховуйте дитячі відповіді уважно, не перебиваючи.

Лише уважне і поважливе ставлення дорослих до дитини під час спілкування сприя­тиме стимулюванню її мовленнєвої активності. Завжди задовольняйте цікавість малюків і заохочуйте їх пізнавальну активність схваленням.

Мовленнєва готовність дітей до школи – це наявність у них певної суми знань і уявлень про довкілля; достатній лексичний запас, обізнаність з формулами мовленнєвого етикету, образними виразами, прислів’ями, приказками, загадками; оволодіння чистою і правильною звуковимовою, граматичною правильністю мовлення; вміння послідовно, логічно і зв’язно висловлюватись, переказувати тексти, будувати розповідь; оволодіння фонетичним сприйманням і звуковим аналізом слів; уміння уважно слухати відповіді інших, педагога, цілеспрямовано й точно відповідати на запитання; помічати, виправляти мовні помилки (сформованість оцінно-контрольних дій), доповнювати відповіді однолітків.

Комунікативна готовність – комплексне застосування дитиною мовних і немовних засобів (міміка, жести, рухи) з метою комунікації; вміння адекватно і доречно практично користуватися мовою в конкретних навчальних і соціально-побутових ситуаціях; уміння самостійно орієнтуватись у ситуації спілкування, ініціативність спілкування; вміння приймати, вирішувати самостійно мовленнєве завдання.

Показники сформованості мовленнєвої готовності старших дошкільників до шкільного навчання:

• фонетична компетенція : правильна вимова звуків, розвиток фонематичного слуху, виразність мовлення;
• лексична компетенція : словникове багатство, розуміння семантики слів;
• граматична компетенція : морфологічна правильність мовлення, синтаксична будова мовлення, наявність оцінно-контрольних дій;
• діамонологічна компетенція : вміння будувати діалог з партнером, зв’язні висловлювання репродуктивного характеру, зв’язні висловлювання творчого характеру;
• комунікативна компетенція : наявність формул мовленнєвого етикету, ініціативність спілкування.

• Чи може дитина пояснити слова (наприклад: велосипед, парасолька, луска, герой, спотикатися, шорсткий та ін.)?
• Чи може дитина пояснити, де розташовані предмети: на столі, під столом, ліворуч, праворуч?
• Чи в змозі дитина розповісти історію, описати те, що вона бачить?
• Чи чітко дитина вимовляє слова?
• Чи правильно побудоване мовлення дитини з граматичної точки зору?

У разі якщо на більшість запитань Ви відповіли «так», то можна припустити, що Ваша дитина майже стовідсотково готова на навчання в школі.

Інакше, для того щоб з'ясувати рівень готовності дитини до шкільного навчання, Вам знадобиться допомога досвідчених фахівців — психолога, педагога, медпрацівника.

До кінця дошкільного віку у мовленні дитини мають бути:

• наявна правильна звуковимова;
• повністю сформована складова структура, у т.ч. багатоскладових слів;
• наявне вміння виконувати звуковий аналіз;
• багатий лексичний запас, насичений словами різних частин мови;
• сформована граматична будова (дотримання правил узгодження слів у роді, числі, відмінку тощо);
• присутні складні синтаксичні діалогічні та монологічні конструкції на позначення часових, просторових, причинно-наслідкових відношень.

До Вашої уваги наведено приблизний перелік того,

що необхідно дитині знати і вміти на кінець дошкільного періоду

Соціально-суспільні, побутові знання

Діти знають: 
- назву нашої країни та її столиці;
- прапор, герб України;
- назву рідного міста, села, адресу, прізвище, ім’я, по-батькові батьків;
- дні тижня, їх послідовність;
- назву поточного місяця. 
- розповідають про свою сім’ю.

Діти мають уявлення:
- про сезонні зміни в природі;
- про свійських та диких тварин;
- про овочі і фрукти;
- про дерева, кущі, квіти

Мисленнєві операції

Діти вміють:
- порівнювати, класифікувати, групувати предмети;
- називати матеріали, з яких виготовлені ці предмети;
- розуміти значення узагальнюючих слів;
- порівнювати довжини, висоту, ширину;

Математичні знання

Діти знають:
- склад числа першого десятка ( з окремих одиниць);
- як отримати число першого десятка, додаючи одиницю до попереднього числа та віднімаючи одиницю від наступного за ним в ряду;
- цифри 1,2,3,4,5,6,7,8,9; 
- знаки +, -, =, <, >.

Діти вміють:
- називати числа в прямому та оберненому порядку;
- співвідносити цифру і кількість предметів.

Моторика та координація

Діти вміють:
- прямо та твердо ходити, бігати, стрибати;
- точно ловити та кидати м’яча;
- протягом певного часу носити не дуже легкі та великі предмети;
- застібати ґудзики та зав’язувати шнурки;
- проводити на папері прямі рівні лінії;
- "бачити" рядок у зошиті та писати у ньому;
- бачити клітинки та точно виконувати по них малюнок.

А також тест для вас, шановні батьки:

Чи готовий я бути батьком першокласника?

Опрацьовуючи його результати, скористайтеся таблицею. Для цього закресліть номери тих запитань, на які ви відповіли позитивно, а потім порахуй­те кількість закреслених номерів.

1. Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2. Я побоююся, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3. На мій погляд, чотири уроки — непо­сильне навантаження для маленької ди­тини.

4. Важко бути впевненим у тому, що вчи­телі молодших класів добре розу­міють дітей.

5. Дитина може добре вчитися тільки в тому випадку, якщо вчителька — її влас­на мама.

6. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, рахува­ти і читати.

7. Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.

8. Боюся навіть думати про те, що ди­тина буде обходитися без денного сну.

9. Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла людина.

10. Моя дитина не ходить до дитячого садка і ніколи не розлучається з матір'ю.

11. Початкова школа, по-моєму, мало спроможна чого-небудь навчити дитину.

12. Я побоююся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

13. Мій малюк, по-моєму, значно слаб­кіший за своїх ровесників.

14. Боюся, що вчителька не має мож­ливості оцінити успіхи кожної дитини.

15. Моя дитина часто говорить: «Мамо, ми підемо в школу разом?»

Що означають отримані цифри?

Якщо сума позитивних відповідей 4 або менше балів: у вас є всі підстави з опти­мізмом зустріти перше вересня — ви самі готові визнати нову соціальну роль вашої дитини.

Якщо сума позитивних відповідей 5— 10 балів: вам бажано краще підготувати­ся до можливих труднощів.

Якщо сума позитивних відповідей 10 і більше балів: подумайте над своїми відпо­відями ще раз, можливо, вам варто пора­дитися з психологом.